Жорно (Gordiy Starukh)

Сонце сходить над ріллею,
Ми вже сіємо зерно!
Сонце сходить над стернею,
Не зупиниться жорно!

Ти - не ледащо в душі пропащій,
Досить коритись невігластву темному!
Хижії пащі видно крізь хащі,
Досить волати та все ні про що!
Наша роса, наша вода
Нашими стеблами випита!
Наше життя, наша душа
Дикими грозами вимита!
Котилися громи небом,
Аж трясеться нива!
Вітер хмари наганяє,
Проростає сила!
А як сонцем набереться
Те яреє море,
Ми ціпами перемелим
Усе наше горе!

Сонце сходить над ріллею,
Ми вже сіємо зерно!
Сонце сходить над стернею,
Не зупиниться жорно!

Що посієш - то пожнеш!
Нічого так не візьмеш!