Колискова

А ми різними дорогами шукаєм свою долю
Вікна не мовчать, якщо за ними стіни дому
Заспівала б мати мені ніжно колискову
Ніби на руках її я засинаю знову

Мила, ну як ти?
Я буду йти, допоки мене чекаєш
Я віднайду в глибинах серця ті рани
Ти їх загоїш мені свої коханням
Образи минають
Розкажи мені про тисячі своїх шляхів
Все одно чекаємо сигнал ми рятівний
Вірю, що знайду свою тропу і я колись
Ну а поки треба просто йти