Я покидаю місто, доки воно спить
Лишаю його запах у своїй голові
Бо місто мій друг тому так щемить
Найкращих друзів не замінять нові
не плач в холодному вікні
ти бачила найкраще у мені
я кажу не плач
збережи світло у своїх очах
я носитиму твої турботи на своїх плечах
бо ти бачила найкраще у мені
Я прокидаюсь серед згарища мрій і кожний крок новий бій
кишені повні землі
Теплі обійми холодних дій
я бачив сотні вогнів
Та не зігріють вони
не плач в холодному вікні
ти бачила найкраще у мені
я кажу не плач
збережи світло у своїх очах
я носитиму твої турботи на своїх плечах
бо ти бачила найкраще у мені