Як дурак
Не бачив, як ти мене полюбила
Намагалась бути ближче, коли я від тебе їхав
Знову ніч і місто обіймає сіра злива
І ти виплакала осінь, що зламала тобі крила
Як дурак, не бачив, як ти вірила в мене
Що мої пісні лунатимуть на натовпи людей
Мій мільйон, який я мав, але не зрозумів
Та таку більше не знайти

До неї, неї, неї...
До неї, неї я
Знаю, ти сумуєш
Знаю, що не спиш в цей час
До неї, неї, неї...
До неї, неї я
Знаю, ти сумуєш
Знаю, що не спиш в цей час

Старий трамвай знову по колу
А я пішки на міст Патона
Не дивлячись на те, що холодно
Мені до тебе хоч у грози
Я повертаюсь у минуле
Твої обійми, коли у грудях пекло
І прокидаючись, розуміючи, ти не поряд
Ніби вокзал, що загубив свій поїзд
Не знайшовши в телефоні номер
Я зрозумів, що це був сон і що ти більше не подзвониш

До неї, неї, неї...
До неї, неї я
Знаю, ти сумуєш
Знаю, що не спиш в цей час
До неї, неї, неї...
До неї, неї я
Знаю, ти сумуєш
Знаю, що не спиш в цей час