Я би краще тоді
Опинився у полоні зі снів,
Де я ніби у слоу-мо лечу вниз
І не бачу всі тій глибині.
Де тікаю від всіх
І залишаюся там само завжди,
Що зробити скажі ще мені треба
Заради того,
Щоб відпустити думки всі про тебе?

Чому мені, чому мені
Мрієшся ти, мрієшся ти?
Чому мені, чому мені
Все одно лише тільки гірше?
Чому мені, чому мені
Мрієшся ти, мрієшся ти?
Чому б мені, чому б мені
Не забути тебе якнайшвидше?

І коли ми заснем,
Не важливо, буде ніч або день,
Вже не в моїй ти футболці, а я
Вже не в твоїх обіймах,
Приди
У самий дальній рівень всіх сновидінь,
Переконайся, як тут біля глибинь
Сиро і темно,
Та обережно вкради все про тебе.

Чому мені, чому мені
Мрієшся ти, мрієшся ти?
Чому мені, чому мені
Все одно лише тільки гірше?
Чому мені, чому мені
Мрієшся ти, мрієшся ти?
Чому б мені, чому б мені
Не забути тебе якнайшвидше?

Я би теж хотів
Бачити сни всіх кольорів,
Ніби я навік у фільмі сорокових,
Все чорно-біле.
Та я би теж хотів
Іноді чути спів птахів,
Ніби я навік у фільмі сорокових,
Все чорно-біле.

Чому мені, чому мені
Все одно лише тільки гірше?