І море тих квітів
Куди поніс вітер?
Я вже забула
Як то любити
Як то любити
Як то любити
Нагадай
І море тих квітів
Куди поніс вітер?
Я вже забула
Як то любити
Як то любити
Як то любити
Нагадай
Як же я давно шукала
Те, що десь в мені блукало
Що назавжди зчарувало
Рідні руки, замість муки
Рідне слово, замість чужого
Бачу дні, де нема розлуки
І море тих квітів
Куди поніс вітер?
Я вже забула
Як то любити
Як то любити
Як то любити
Нагадай
І море тих квітів
Куди поніс вітер?
Я вже забула
Як то любити
Як то любити
Як то любити
Нагадай.
«Як то любити?» - на перший погляд просте, але одне з найголовніших питань нашого життя.
Людині потрібна людина, щоб отримати відповідь.
Саме про це вам нагадає моя пісня…
