Коли я була маленька
Мені мама читала казки
Казала:
Настане той день,
Реальними стануть і мрії, й думки.
Тільки не йди проти себе, мала
Знай, твоя сила в масштабах тепла
Світле море зігріє серце
Якщо буде холодно в серпні.
Тебе будуть сильно ламати,
Розбиті рожеві в 13
Той, з ким не рахуєш годин
Вщент знову серце, вже в 21
А я так хотіла назавжди
В нього в очах теплий травень
Чого так боляче, мама?
Такі казки ти не читала
Розкажи мені про море і сни
Розкажи мені, як бути
Коли подруга-подушка
Знає, як пошепки
Кожну ніч читаю їй мінорні вірші
Розкажи мені
Розкажи мені
Розкажи
Розкажи
Чом буває темно, коли день?
Чом буває лячно,
Коли щось всередині метеликами б‘ється знов
І з’явлється, коли ти не готов
Мам, я знаю крила відростуть
Твої слова згадаю:
«Щастя всюди, тільки будь тією,
Хто ще вірить, що казки реальні
Хеппі-енд, мала, вже не за горами.»
Тихо обійму себе руками вночі
Мила, обіцяю, буде як ти хочеш
Тільки світи
Ти тільки світи
Розкажи мені про море і сни
Розкажи мені, як бути
Коли подруга-подушка
Знає, як пошепки
Кожну ніч читаю їй мінорні вірші
Розкажи мені
Розкажи мені
Розкажи
Розкажи