Я заховаю сльози в дощ
Мені вдалось
Загубити десь тебе
Серед тисяч когось
І нехай, нехай гріє душу
Нехай, нехай гріє ліжко
Не ти, а хтось
Хтось покличе знайомим тембром,
А у серці так само темно
Ну скажи мені чесно, що це не реальність
Що це тільки псевдо
Псевдо-кохання, псевдо-буття
В дзеркалі я, а ніби не я
Світло в очах ти звів до нуля
Поруч не я, більше не я
Псевдо-кохання, псевдо-буття
В дзеркалі я, а ніби не я
Світло в очах ти звів до нуля
Поруч не я, більше не я
Поруч не я, більше не я
Поруч не я, більше не я
Ховаєш маски в темні кути ,
Скидаєш одяг з дешевих вистав,
А під ним вже не ти
І куди?
Вулиці кличуть
Куди?
Серце так просить: «більше не йди»
Хтось говорить знайомим тембром
А тобі це вже так нестерпно
Ну скажи мені чесно,
Що це не реальність
Що це тільки псевдо
Псевдо-кохання, псевдо-буття
В дзеркалі я, а ніби не я
Світло в очах ти звів до нуля
Поруч не я, більше не я
Псевдо-кохання, псевдо-буття
В дзеркалі я, а ніби не я
Світло в очах ти звів до нуля
Поруч не я, більше не я
Поруч не я, більше не я
Поруч не я, більше не я
Я не хочу відчувати це все
Я не хочу відчувати це все
Я не хочу, не хочу, не хочу , не хочу, не хочу
Більше не хочу
Я не хочу відчувати це все
Я не хочу відчувати це все
Я не хочу, не хочу, не хочу, не хочу, не хочу
Більше не хочу



Нова емоційна пісня з першого альбому Маші Кондратенко «знайшла свій щоденник». «псевдо» — історія про втрату себе у стосунках. Про «мʼякий» абьюз, що паразитує щодня й руйнує особистість, бажання, мрії та все, що колись мало значення. «Скидаєш одяг з дешевих вистав, а під ним — вже не ти». А коли лишається на самоті, шукаєш у дзеркалі людину, якої, здається, вже немає. Чи можна повернути час назад? Ні, але варто спробувати віднайти себе знову.

Reviews
Rate this article.
Article isn't rated yet. Write a review.