У твоїх думках в попіл я розчиняюсь
Стоїмо по різних кутках берегів
Знаєш, уночі по кварталах блукаю
В забутті про миті минулих днів

Підійдеш до дверей мого домофону
Підбереш частинку доречних кодів
Ну переступи межу власних кордонів
Забери мене, знаю, цього волів

Забе-забери, забери мене
Забе-забери, забери з своїх снів
Забе-забери, забери мене
Забе-забери, ти ж цього так хотів

Забе-забери, забери мене
Забе-забери, забери з своїх снів
Забе-забери, забери мене
Забе-забери, ти ж цього так хотів

Шукали шлях окремими половинами
Злились воєдино ми
Вихрами сильними з ніг підбивало нас
Та ми не втратимо спільний час

Доля щільно сплела нас двох павутиною
Й наділила силою
Змила бруд зливою і мудрих дала порад
«Живи життя без найменших зрад»

Забе-забери, забери мене
Забе-забери
Забе-забери, забери мене
Забе-забери

Забе-забери, забери мене
Забе-забери (забери з своїх снів)
Забе-забери, забери мене
Забе-забери (ти ж цього так хотів)

Забе-забери, забери мене
Забе-забери, забери з своїх снів
Забе-забери, забери мене
Забе-забери, ти ж цього так хотів

Забе-забери, забери мене
Забе-забери, забери з своїх снів
Забе-забери, забери мене
Забе-забери, ти ж цього так хотів