Ніколи не знав, що так ламають
тексти твоіх повідомлень...
Не відпускала біль три дні,
симптоми навіть на сьомий...
Ми були такими як всі...
Мріі губили в таксі...
День і ніч - у своєму ритмі
Дві планети по одній осі.
Прокидаюсь у готелі.
Моі очі важчі ніж гантелі...
Губи - виснажені, як пустелі...
Старий одяг,як на манікені.
Стільки сил віддав,від того тиждня.
Ніби.
На три роки постарішав.
І я не знаю,як ще гірше.
Коли я чекаю,що напишеш знову.

Привіт,
Не сталося між нами літа...
Як би...
Слова ці були не на вітер...
Навпіл...
Без тями кохати,ділити...
На мить...
Здавалось що ми.Назавжди...

Вже стало реально краще,
Засвоів урок і загоів рани
Забув про своі невдачі
І далі живу і будую плани,
Пливу за течією,знаеш,
За мене не переймайся
По серед ночі,вже вирубає
На телефоні від тебе меседж

Привіт,
Не сталося між нами літа...
Як би...
Слова ці були не на вітер...
Навпіл...
Без тями кохати,ділити...
На мить...
Здавалось що ми...