Наша лайф нам здавалась такою цікавою
Згадай мене ранком за чашкою кави
Згадай як місяці нас відділили з тобою
Ми роз’єдналися як лук зі стрілою
Десь там заплаче гітара твоя
По сотому колу
Бо нас розкидало по різних краях
Перекотиполе
Десь там заплаче гітара твоя
По сотому колу
Бо нас розкидало по різних краях
Перекотиполе
Я не знаю
чи сумують дерева
За опалим листям
Чи сумують аскети за великим містом
Чи сумує за голосом забута пісня
Знаю лиш що телефонні розмови спотворюють дійсність
Десь там заплаче гітара твоя
По сотому колу
Бо нас розкидало по різних краях
Перекотиполе
Десь там заплаче гітара твоя
По сотому колу
Бо нас розкидало по різних краях
Перекотиполе
У кожного в житті був момент, коли ти розумієш, що люди, які колись були близькими, тепер не поруч. Це наштовхує на сум, але такий теплий. Важливо навчитися приймати зміни, рухатися вперед. Ми ростемо та розвиваємось, і це нормально, що люди та обставини навколо нас змінюються. Але спогади про тих, хто був поруч, завжди будуть у нашому серці і нагадуватимуть нам про наш зв'язок з минулим.
