Вона неймовірна! Вона, наче зоряне небо,
Її поцілунки, неначе солодке вино!
Вона - моя квітка, крім неї нікого не треба!
Я в темряві ночі шепочу тобі все одно!
Я більше не зустріну таку, як ти...
Я більше не побачу таких очей...
Мені з тобою добре, як не крути,
Я через тебе стільки не сплю ночей...
Я б так хотів торкнутися рук твоїх
І поцілунок твій на вустах моїх!
Без тебе божеволію кожен день,
Я так хотів з тобою!.. Ти – життя моє!..
Така неймовірна, я розум від тебе втрачаю,
І навіть хвилину без тебе вже важко мені...
Життя пролітає, а я навіть не помічаю,
Що став я залежним, живу я в полоні твоїм...
Я більше не зустріну таку, як ти...
Я більше не побачу таких очей...
Мені з тобою добре, як не крути,
Я через тебе стільки не сплю ночей...
Я б так хотів торкнутися рук твоїх
І поцілунок твій на вустах моїх!
Без тебе божеволію кожен день,
Я так хотів з тобою!.. Ти – життя моє!..
Я більше не зустріну таку, як ти...
Я більше не побачу таких очей...
Мені з тобою добре, як не крути,
Я через тебе стільки не сплю ночей...
Я б так хотів торкнутися рук твоїх
І поцілунок твій на вустах моїх!
Без тебе божеволію кожен день,
Я так хотів з тобою!.. Ти – життя моє!..