Попадає листя
Попадає в серце
І може колись ми розгребемо все це
Вʼяне, вʼяне, ніби в душі тумани, але…
Залишся, залишся,
Поки падає наш листопад
Наш листопад
Не журися, дивися
Як ніжно падає наш листопад
Наш листопад
Зрозумій, розум мій
Не слухає душі
І ми, і ми, такі ще молоді
Рано, рано, рано
Лишатися нам отак в самоті
І скільки б не падало
Скільки б не рвалося
Нам лише так здавалося
Бо літо кожен рік
Вертається в наш вік
Залишся, залишся,
Поки падає наш листопад
Наш листопад
Не журися, дивися
Як ніжно падає наш листопад
Наш листопад
Пісня про осінь, але не зовсім…
Про те, що наше життя як той листопад - падає, вʼяне, але потім знову настають теплі дні і все відновлюється. Нам часто здається, що все скінчилося, але якщо ми зустріли осінь, то прийде і літо.
